Нові тенденції розвитку культури 1914-1921 рр. Освіта. наука. Література та мистецтво. релігійне та повсякденне життя.

Період 1914-1920 рр. означений докорінними змінами в освіті, які визначалися руйнацією в Україні старої системи народної освіти, пошуками її нових форм, що відповідали б характеру і завданням політичних режимів.

Освіта і наука

Українізацію освіти проводили УHP, Українська Держава. Розбудову української школи започаткувала УЦР. Засноване з її ініціативи Українське товариство шкільної освіти на чолі з відомим науковцем і педагогом Іваном Стешенком, у минулому учасником громадівського руху, не лише створювало українські школи, а й домоглося від Тимчасового уряду дозволу на впровадження української мови в інших навчальних закладах. За порівняно короткий період було розроблено план українізації школи, на приватні та державні кошти засновано 53 гімназії, укладено навчальні програми для початкових шкіл. Українські учителі утворили Всеукраїнську учительську спілку. Для організації методичної допомоги, професійних порад учителям видавали часопис -«Вільна Українська школам. Українізація шкільної справи тривала й у період Гетьманату. Прагнучи уникнути конфліктів із батьківськими комітетами, Міністерство народної освіти утрималося від реорганізації російських шкіл, у них лише впровадили українську мову, історію і географію України як обов’язкові предмети. Кілька мільйонів підручників було надруковано українською мовою. Наприкінці врядування гетьмана П. Скоропадського в Україні діяло 150 українських гімназій. Оскільки українізацію шкіл, особливо початкових, гальмувала насамперед нестача кваліфікованих педагогів, в учительських семінаріях запровадили вивчення української мови. За доби Директорії школи українізували ще інтенсивніше, але у зв’язку зі швидким перебігом політичних подій закріпити результати не вдалось. У 1919 р. українізацію нар За доби Гетьманату 6 жовтня 1918 р. урочисто відкрили перший державний український університет у Києві, одночасно розпочав працювати український історико-філологічний факультет у Полтаві як перший крок до створення Полтавського українського університету; 22 жовтня відкрили український університет у Кам’янці-Подільську. В умовах більшовицької влади реорганізували систему вищої освіти, до якої більшість студентів і викладачів вишів поставилися насторожено. одної освіти призупинили.

24 листопада 1918 р., за Гетьманату, було урочисто відкрито Українську Академію наук (УАН). Її очолив учений зі світовим ім’ям Володимир Вернадський. Першими дійсними членами (академіками) були обрані В. Вернадський (президент), А. Кримський (неодмінний секретар), Д. Баталій, М. Кащенко, В. Косинський, О. Левицький, М. Петров, С. Смаль-Стоцький, Ф. Тарановський, С. Тимошенко, М. Туган-Барановський, П. Тутковський. 

Література і мистецтво

Літературне життя у 1917-1921 рр. представляли як відомі прозаїки, поети, драматурги, так і нові автори, чий талант почав розкриватися в умовах революції і визвольних змагань. Політичні симпатії більшості з них були на боці українських національних сил. Багато літераторів стали активними учасниками тих подій, які відбувалися в Україні. Серед них — Олександр Олесь, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Григорій Чупринка. Не всі вони згодом змогли залишитися на батьківщині. Частина зазнала гіркої долі емігрантів.

Театр і музика, зрозуміло, не могли розвиватися осторонь тих процесів, які відбувалися в суспільстві. Відтак і вони у цей період зазнали відчутних змін. За доби Гетьманату був заснований Український театр драми та опери.

Утворений у 1919 р. Новий театр імені I. Франка очолив талановитий актор і режисер Гнат Юра.

Помітним явищем у театральному житті став новаторський театр «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса. Він відійшов від традиційних етнографічних форм у театральному мистецтві, застосував нову сценографію, імпресіоністські підходи. Однією з перших вистав театру стали «Гайдамаки» за однойменною поемою Т. Шевченка.

Музичне мистецтво представляли як професійні, так і самодіяльні колективи. У містах і селах виникли самодіяльні оркестри народних інструментів, мандрівні хорові капели, професійні хори. Розвивалася симфонічна музика, у Харкові, Катеринославі, Одесі працювали симфонічні оркестри. За доби Гетьманату було засновано Державний симфонічний оркестр під проводом Олександра Горілого. З 1919 р. розпочала діяльність Державна українська мандрівна капела («ДУМКА»), якою керував Нестор Городовенко. 

5 грудня 1917 р., за доби УЦР, урочисто відкрито Українську академію мистецтв. Видатні українські художники Михайло Бойчук, Микола Бурачек, Михайло Жук, Василь та Федір Кричевські, Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Георгій Нарбут стали першими її членами. Ректор Академії мистецтв, уродженець Тернопільщини Михайло Бойчук згуртував навколо себе талановиту молодь, переважно селянського походження, якій були відомі й зрозумілі традиції народного мистецтва. Художні полотна майстрів школи М. Бойчука були оригінальним явищем, що не мало аналогів. Ними були відроджені традиції народного і церковного монументального мистецтва.

У протистоянні різних політичних сил того часу важливу роль відводили монументальній пропаганді. У жовтні 1918 р., ще в умовах Гетьманату, в місті Ромни на Сумщині було відкрито перший в Україні пам’ятник Тарасові Шевченку роботи скульптора Івана Кавалерідзе.

Одним із основоположників кубізму в архітектурі був Олександр Архипенко, творчість якого мала значний вплив на сучасників.

Релігія і церква.

Навесні 1917 р. з ініціативи протоієрея Василя Липківського було засновано «Братство воскресіння», яке очолило рух за утворення УАПЦ. З часом воно перетворилося на Всеукраїнську православну церковну раду, що прийняла рішення про скликання Всеукраїнського православного собору. Собор розпочав роботу в січні 1918 р. Але зміна політичної ситуації, вхід до Києва більшовиків не дозволили делегатам дійти логічного рішення — утвердити незалежну церкву. Боротьба за неї виявилася довгою і тернистою. 1 січня 1919 р. Директорія УНР, керуючись принципом, що в незалежній державі повинна бути і незалежна церква, проголосила автокефалію Української православної церкви. Однак політична нестабільність 1919 р. не сприяла реалізації цього рішення.

 

ЗАВДАННЯ:

Заповнити таблицю

Досягнення в галузі культури

Галузі культури	Досягнення
Зміни статусу української мови
Досягення  у розвитку освіти
Стан науки
Театр
Музика
Зображальне мистецтво (живопис, різбярство, скульптура тощо)
Релігія

Завдання за підручником: Пометун О.ІІІ., Гупан Н.М. Історія України, 10 кл., К.: "Оріон", 2018 с.128-129

Відеоресурс: https://www.youtube.com/watch?v=uq14-qyPPkc